Смотреть больше слов в «Электронном словаре анаграмм русского языка»
домовина ж. местн. Гроб.
домовина см. гроб Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. домовина сущ., кол-во синонимов: 5 • гроб (39) • деревянный бушлат (3) • деревянный костюм (3) • деревянный тулуп (4) • домовище (2) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: гроб, деревянный бушлат, деревянный костюм, деревянный тулуп, домовище... смотреть
до (са́мої) домови́ни. До кінця життя, до смерті. Все буде, як було: довіку буде убогий на чужім марнувати свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі (М. Коцюбинський); Побрались: І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини (Т. Шевченко). до труни́. Поробляй, поробляй, поробляй! До труни не спочити сіромі (П. Грабовський). живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти. Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись (прохарчуватися) (Г. Квітка-Основ’яненко); Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко). жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ’яненко). (і) ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці (братці), — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш). 2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало). кла́сти (вклада́ти) / покла́сти (вкла́сти) в домови́ну (у моги́лу і т. ін.) кого. Ховати, хоронити (померлого). Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко); // Призводити кого-небудь до смерті. Голод та холод, та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу (Ю. Збанацький); — Коли ти .. ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах); — Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко). пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя І. Карпенка-Карого). лягти́ в моги́лу (в домови́ну, в гріб, в я́му і т. ін.). Померти, загинути. Грабовський .. залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (З журналу); Ніяк не збагну, що воно за людина. Коли отак про себе турбуватиметься та дбатиме — ляже в домовину… (Ю. Збанацький); Чи я знайду спочинок за життя, А чи тоді, як ляжу в домовину..? (М. Вороний); — Уб’ють тебе, вона (мати) в гріб ляже; живи для неї, я прошу (І. Котляревський); Недалеко моя яма, Та я в яму ще не ліг (С. Руданський); — Як ляжу у ямі, тоді вже згадають,— я знаю,— Й мене словом теплим та щирим! (М. Старицький). ляга́ти в труну́. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю. В чужій домовині (Т. Шевченко); Лягала молодь у труну .. з одважним усміхом, немов байдужа (Леся Українка); // Бути знищеним, розромленим (перев. про ворогів). В могилу ляже проклята звірота. І смерть її — нам золоті в хоч (живце́м (живи́м)) у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й. Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик); — На цього (коня) вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко); Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа). хоч у я́му. — Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський). як у домови́ні. Тихо, сумно; безлюдно. А в Чигирині як у домовині, Сумно-сумно. Людей не чуть (Т. Шевченко).... смотреть
МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал. (заглибленн... смотреть
1) Орфографическая запись слова: домовина2) Ударение в слове: домов`ина3) Деление слова на слоги (перенос слова): домовина4) Фонетическая транскрипция ... смотреть
-ы, ж. обл. Гроб. Через весь город несли к кладбищу сосновую домовину ---. Сначала за гробом шла только молодая вдова. Салтыков-Щедрин, Пошехонские ра... смотреть
ДОМОВИНА, ы, ж.Обл.Гроб, гробница.Гроб, рака, домовище, домовина. Сл. 1763 204. А при погребении ее .. за 350 кирпича на выстилку домовины 84 к. Ж. Анн... смотреть
корень - ДОМ; суффикс - ОВИН; окончание - А; Основа слова: ДОМОВИНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ДОМ; ∧ - ОВИН; ⏰ - А; Слово До... смотреть
ДОМОВИНА – ДОМОВИНИДомовина. 1. Труна. 2. Місце, де поховано померлого; могила.Домовини, -вин, мн. Обряд домовляння перед весіллям про гостей, подарунк... смотреть
-и, ж. 1) Місце, де поховано померлого; могила. 2) Те саме, що труна. •• До домовини — до смерті. Заганяти в домовину кого — доводити кого-небудь до с... смотреть
Еловая домовина. Народн. Ирон. Гроб. СРНГ 8, 345.Положить в домовину кого. Пск. Похоронить кого-л. (Запись 2003 г.).Синонимы: гроб, деревянный бушлат, ... смотреть
домови́на, домови́ны, домови́ны, домови́н, домови́не, домови́нам, домови́ну, домови́ны, домови́ной, домови́ною, домови́нами, домови́не, домови́нах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: гроб, деревянный бушлат, деревянный костюм, деревянный тулуп, домовище... смотреть
Ударение в слове: домов`инаУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: домов`ина
-и, ж. 1》 Місце, де поховано померлого; могила.2》 Те саме, що труна.До домовини — до смерті.Заганяти в домовину кого — доводити кого-небудь до смерті... смотреть
імен. жін. родугроб сущ. муж. рода
домови́на, -ыСинонимы: гроб, деревянный бушлат, деревянный костюм, деревянный тулуп, домовище
домов'ина, -ыСинонимы: гроб, деревянный бушлат, деревянный костюм, деревянный тулуп, домовище
- гроб.Синонимы: гроб, деревянный бушлат, деревянный костюм, деревянный тулуп, домовище
[domowyna]ж.trumna
домови'на, домови'ны, домови'ны, домови'н, домови'не, домови'нам, домови'ну, домови'ны, домови'ной, домови'ною, домови'нами, домови'не, домови'нах
З часів Давніх містерій, при яких кандидата спочатку покладали у домовину, а відтак витягували звідти, символізує «Воскресіння з мертвих».
сущ. жен. родадомовина
Coffin; grave; tombкласти в домовину — to (put into a) coffin
домовина домови́надомови́ще "гроб", от дом, эвфемизм; см. Бернекер 1, 210; Хаверс 100 и сл.
Начальная форма - Домовина, единственное число, женский род, именительный падеж, неодушевленное
домовище "гроб", от дом, эвфемизм; см. Бернекер 1, 210; Хаверс 100 и сл.
【阴】 棺材, 棺木, 柩
обл. дамавіна, жен., дамоўка, жен.
ДОМОВИНА домовины, ж. (обл. устар.). Гроб.
Домови́на, -ни; -ви́ни, -ви́н
домови́на іменник жіночого роду труна
1. могила; 2. труна, ГРІБ, деревище.
Kiste, ligkiste
Kista, likkista
Kiste, likkiste
домовина домов`ина, -ы
Труна
ДОМОВИНА ж. местн. Гроб.
ж.ро́дина, оте́чество
mūža māja, zārks
домовина тобут
-и ż trumna
Дамавіна
труна
труна
კუბო
гроб